«З воєнного нотатника»

- 3 -
Переднє слово

Цією унікальною книгою Історичний клуб “Холодний Яр” продовжує серію "Українська воєнна мемуаристика", має заповнити прогалину, точніше величезне провалля, в українській історіографії.

Відомо, що козаки українські віддавна вміли воювати, та не надавали належного значення опису воєн чи збройних конфліктів, в яких брали участь. Тому й історію свою ми нерідко вчили за польськими хроніками, доповідними записками московських урядовців, звітами турецьких послів тощо.

Якби наші воїни залишили, нехай і коротенькі записи, про переможні чи трагічні битви нашого народу, а наступні покоління зберегли їх і донесли до нас, ми жили б своєю минулою історією — читали історичні романи з життя Холмщини чи Кубані, дивилися фільми про походи Івана Сірка та Петра Болбочана, ставили драми про трагічну долю Пилипа Орлика, Симона Петлюри, Миколи Міхновського чи Матвія Григор'єва, називали своїх дітей іменами легендарних українських героїв. Не урвався би тоді зв'язок із попердніми поколіннями. Навпаки, мільйони українців, затамувавши подих, наповнювалися би спільними переживаннями, які мають величезну об'єднуючу силу, — емоціями болю, розпачу, а врешті гордості — за те, що не були наші батьки і діди безмовними рабами, а були лицарями. А отже ніколи б не стали ми народом без пам'яті та честі.

- 3 -