«Інший вид»

- 1 -
1

Аудиторія була переповненою. Власне, її й розраховано на велику кількість слухачів, та ви ж знаєте, як це буває зазвичай: хтось прогулює, хтось захворів, у когось інші нагальні справи, отож нема коли плуганитися на лекції. Та не сьогодні.

Такого лементу давно вже не чули ці обшарпані стіни, подекуди прикрашені напівпристойними написами англійською і латиною. Сьогодні перший курс філфаку склав останній іспит. Сьогодні — загальні збори і розподіл на практику. Сто збуджених осіб жіночої статі — таку силу ігнорувати небезпечно. Утім, перепрошую, не сто, а дев’яносто чотири. І шестеро сміливців чоловічої статі — якраз до ста. Сміливців чи щасливчиків, це вже хто як собі забажає, так і висновує для себе, в міру своєї зіпсованості. Якщо ж судити об’єктивно, то ці шестеро — забиті безстатеві істоти, які за рік навчання звикли не реагувати на демонстрування нижньої білизни — «Дівчатка, ви тільки гляньте, що я купила! Правда, супер?!» — звикли не бентежитись, користуючись шпаргалкою, написаною на дівочих ніжках — отам, де кінчається спідничка, і далі вгору — до самих отих, що «супер!» Жоден викладач не насмілиться шукати шпаргалку там. Чому ж не поділитись надбанням з однокурсником, самою природою обділеним такими можливостями? Багато до чого звикла шістка приречених з філфаку.

- 1 -